середнього розміру

1. n

1) те, що займає проміжне становище

2) швацькі голки середнього розміру

2. adv

між

3. prep

між; поміж, проміж, серед, посеред; разом

* * *

1) що-небудь, що займає проміжне місце

2) швацькі голки середнього розміру

1) положення предмета або його рух у якому-небудь проміжку між; посеред; який-небудь вид зв'язку між двома пунктами між

2) проміжок часу між якими-небудь двома моментами між

3) невизначеність якості, кількості, відстані біля; ( щось середнє) між

4) зв'язки, взаємодія, відносини, стосунки між

5) розподіл чого-небудь між ким-небудь між

6) спільність зусиль разом; спільність володіння на всіх

7) зіставлення або вибір між

8) результат взаємодії декількох чинників через

9)

середнього розміру

* * *

1) (за місцем, часом) middle

2) ( проміжний за ознаками) average, medium; mean тж. мат.

3) ( посередній) ordinary, average

4) ( про освіту) secondary

5)

бухг., вир. операційний цикл

період авансування коштів на виробництво (production¹) від придбання запасів до реалізації готового товару; ♦ операційний цикл визначається як сума періоду реалізації середнього розміру товарного запасу (average age of inventory) і середнього періоду сплати дебіторської заборгованості (average collection period); має таку формулу підрахунку:

earnings cycle:: cash cycle:: operating cycle

фін., бухг. оборотність запасів; оборотність товарних запасів; коефіцієнт оборотності запасів; оборотність товарно-матеріальних запасів; оборот запасів; оборот товарно-матеріальних запасів

фінансовий показник, що встановлює відповідність величини середнього розміру товарно-матеріальних запасів (average inventory) на підприємстві протягом року до величини собівартості проданого товару (cost of goods sold) за рік; має таку формулу підрахунку:

♦ за цим показником визначається ефективність підприємства в реалізації запасів

═════════■═════════

favourable inventory turnover сприятлива оборотність запасів; high inventory turnover висока оборотність запасів; low inventory turnover низька оборотність запасів; satisfactory inventory turnover задовільна оборотність запасів

═════════□═════════

to calculate inventory turnover підраховувати/підрахувати оборотність запасів; to increase inventory turnover збільшувати/збільшити оборотність запасів; to reduce inventory turnover зменшувати/зменшити оборотність запасів

inventory turnover:: inventory turnover ratrio:: merchandise turnover:: stock turnover; inventory turnover ‡ activity ratios (382)

▹▹ efficiency

* * *

середнього розміру

1. adj

1) середній

2) посередній, стерпний (про здоров'я)

3) другосортний

2. adv

посередньо, так собі; стерпно

1) що-небудь, що займає проміжне місце

2) швацькі голки середнього розміру

1) положення предмета або його рух у якому-небудь проміжку між; посеред; який-небудь вид зв'язку між двома пунктами між

2) проміжок часу між якими-небудь двома моментами між

3) невизначеність якості, кількості, відстані біля; ( щось середнє) між

4) зв'язки, взаємодія, відносини, стосунки між

5) розподіл чого-небудь між ким-небудь між

6) спільність зусиль разом; спільність володіння на всіх

7) зіставлення або вибір між

8) результат взаємодії декількох чинників через

9)

1. n

1) площина, плоска поверхня

2) рівнина, низина

3) фаска, грань

4) мілина; плоска обміль

5) плоскодонка; баржа; шаланда

6) широкий неглибокий кошик

7) pl черевики без підборів

8) амер. крислатий бриль

9) розм. роззява; тупоголовий

10) муз. бемоль

11) амер., розм. спущена шина

12) буд. настил

13) бойок молотка

14) зал. горизонтальна ділянка

15) квартира (розташована на одному поверсі)

16) pl будинок з кількох квартир

17) поверх

2. adj

1) плоский, рівний; горизонтальний

2) розпластаний

3) що перебуває в тій самій площині

4) нерельєфний

5) мілкий, неглибокий

6) плоскодонний (про судно)

7) без підбора, на низькому підборі

8) друк. флатовий (про папір)

9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий

10) дурний; тупий

11) пригнічений

12) несмачний

13) глухий, невиразний; фальшивий

14) муз. бемольний

15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий

16) фот. неконтрастний

17) прямий, категоричний, ясний, остаточний

3. adv

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском, навзнаки

3) ясно, прямо, категорично

4) цілком

5) точно, якраз

6) фін. без процентів

4. v

1) робити рівним (гладким); вирівнювати

2) надавати матового відтінку

3) муз. знижувати на півтону

* * *

1) площина, плоска поверхня

2) фаска, грань

3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег

4) плоскодонка; баржа; шаланда

5) широкий неглибокий кошик

6) pl туфлі без підборів

7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами

8) cл. роззява, йолоп; тупиця

9) мyз. бемоль

10) театр. задник

11) гриб-шляпух

12) aмep. спущена шина

13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері

14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий поклад

15) бyд. настил

16) тex. бойок молотка

17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка

18) = flatcar

19) гipн. приствольний двір ( у шахті)

1) плоский, рівний, гладкий

2) який простягся у всю довжину, плиском

3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский

4) дрібний, неглибокий

5) плоскодонний ( про судно)

6) без підборів, на низькому каблуці

7) штабовий, смуговий ( про залізо)

8) вiйcьк. настильний

9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)

10) гeoл. Полого спадний

11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний

12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)

13) у поганому настрої, пригнічений

14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився

15) однаковий, однорідний

16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий

17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)

18) бляклий ( про колір); тьмяний ( про фарбу); матовий

19) фoтo неконтрастний

20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)

21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)

22) прямий, ясний, певний

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском

3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім

4) точно, саме, рівно

5) eк. без відсотків

1) квартира ( розташована на одному поверсі)

2) поверх

1. n

1) середина

2) талія

3) розм. живіт

4) подача м'яча на середину поля (футбол)

5) невеликий газетний нарис (тж middle article)

2. adj

середній

3. v

1) розташовувати посередині

2) мор. складати пополам (навпіл)

3) подати м'яч на середину поля (футбол)

en\ \ grain diameter

Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.

[br]

Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.

ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.